☑ Українська мова. 5 кл. Підручник. Заболотний О. В., Заболотний В. В.перейти
☑ Компетентнісний підхід: як виглядає таке навчання на практиці перейти
Своєрідний конструктор-шаблон у форматі Word. перейти
Корисна добірка. 41 стаття проєкту “Навчаємось разом” про підручники, оцінювання й закордонний досвід перейти
Основні документи
1.Державний стандарт базової середної освіти. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
2.Державний стандарт базової середної освіти. Презентація https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/10/08/derzhstandartbazovoiosvityprezentatsiya.pdf
3. Дорожня карта впровадження Держстандарту базової середньої освіти. 2020-2021 н.р. https://www.youtube.com/watch?v=VMDAIEDMt9A&t=2s&ab_channel=MONUKRAINE
4. Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku
НОВИЙ ОСВІТНІЙ СТАНДАРТ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ
ОСВІТНІ ГАЛУЗІ:
мовно-літературна(МОВ);·математична(МАО);·природнича (ПРО);технологічна (ТЕО);·інформатична (ІФО); соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО);·громадянська та історична (ГІО);· мистецька (МИО); фізична культура (ФІО).
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ГАЛУЗЬ- ЦЕ
· -українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у
перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання
(УМД);
· -українська мова як державна, українська література, зарубіжні
літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з навчанням мовою
корінного народу або національної меншини (якщо мови корінного народу або
національної меншини не належать до групи слов’янських мов) (УМД);
· -мова та література корінного народу або національної меншини для
класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини
(РМЛ);
· -іншомовна освіта (ІНО) і друга іноземна (ІНОД).
БАЗОВА ОСВІТА ПЕРЕДБАЧАЄ ДВА ЦИКЛИ:
· адаптаційний – 5-6 класи;
· базове предметне навчання – 7-9 класи.
ВИМОГИ ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ:
· -групи результатів навчання (їх створили за спорідненістю
загальних результатів);
· -загальні результати – це спільні для всіх рівнів (класів)
результати навчання, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
· -конкретні результати навчання (визначають навчальний поступ за
циклами – 5-6-й та 7-9-й класи);
· -орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень
досягнення результатів навчання на завершення відповідного циклу.
ШИФРУВАННЯ
У мовно-літературній галузі є такий індекс – [6 МОВ 1.1.2-1].
У ньому: 6 означає рік навчання, на завершення якого очікується
досягнення результату (у цьому випадку 6 клас);
· МОВ – скорочення мовно-літературної освітньої галузі;
· Перша “1” – порядковий номер групи
результатів навчання;
· Друга “1” (після крапки) –
порядковий номер загального результату навчання для першої групи;
· “2” – номер конкретного результату навчання для першого загального
результату;
· Остання “1” – номер орієнтира для
оцінювання відповідного конкретного результату.
Пояснення на описовому прикладі індексу – [6 МОВ
1.1.2-1].
цифра 6 означає номер класу, а МОВ –
мовно-літературну освітню галузь.
Перша група результатів навчання – “Взаємодія з іншими
особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих
цілей у різних комунікативних ситуаціях”.
Перший загальний результат – “Сприймає усну
інформацію”.
Другий конкретний результат –
“Реагує на почуте, уточнюючи важливі для розуміння деталі”.
Перший орієнтир для
оцінювання – “Уважно слухає монологічні / діалогічні висловлювання, зважаючи на
мету та умови спілкування, особливості текстів (зокрема, художніх текстів,
медіатекстів)”.
Вікторія Топол, головна редакторка “Нової української школи”
https://nus.org.ua/questions/novyj-osvitnij-standart-dlya-5-9-klasiv-shho-tse-za-dokument-i-shho-vin-zminyuye/
***************************
Наказами Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795, від 10 серпня 2021 №898 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» 78-ми модельним навчальним програмам для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Українивід 30 вересня 2020 року № 898.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
☑«Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.) перейти
☑«Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Качак Т. Б., Кизилова В. В., Пахаренко В. І., Дячок С. О., Овдійчук Л. М., Слижук О. А., Макаренко В. М., Тригуб І. А.) перейти
ІНТЕГРОВАНІ КУРСИ
☑ «Інтегрований курс румунської та зарубіжної літератури. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Говорнян Л.С., Колесникова Д.О., Мирон Л.Д., Криган Л.Г.) перейти
✔Модельні навчальні програми відповідно до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2020 року № 931, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 року за № 1119/35402, пройшли комплексну експертизу та за рішенням предметних експертних комісій, склад яких затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2021 року № 95, рекомендовані до надання грифа Міністерства освіти і науки України.
✔Ці модельні навчальні програми стануть основою для розроблення нової навчальної та навчально-методичної літератури для учнів 5-9 класів.
✔Новостворені модельні навчальні програми будуть масово впроваджуватися в освітній процес закладів загальної середньої освіти ПОЕТАПНО, починаючи з 2022/2023 навчального року.
✔У 2021/2022 навчальному році модельні навчальні програми впроваджуватимуться тільки в пілотних закладах загальної середньої освіти, що є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2021 року № 406.
✔Вищезазначена кількість модельних навчальних програм не є остаточною, оскільки авторські колективи і в подальшому можуть розробляти такі програми для впровадження нового змісту базової середньої освіти в освітній процес закладів загальної середньої освіти.
✔Серед модельних навчальних програм - програми з української мови та літератури, зарубіжної літератури, румунської мови, івриту, польської мови, інтегровані курси.
Джерело: сайт ІМЗО
З 01 вересня 2022 року учні 5-х класів навчатимуться за новим Державним стандартом базової середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. №898.
Державний стандарт базової середньої освіти – це продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах. Документ визначає структуру та зміст базової середньої освіти і передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема – під час оцінювання результатів та організації освітнього процесу»
Мета базової середньої освіти – розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Державний стандарт базової середньої освіти визначає:
- ціннісні орієнтири реалізації мети базової середньої освіти - організація освітнього процесу крізь призму особистості учня (підтримка, вільний розвиток, формування загальнолюдських та моральних цінностей); забезпечення рівного доступу до освіти; дотримання принципів академічної доброчесності; створення комфортного освітнього середовища);
- цикли базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 класи) та базовий предметний (7-9 класи);
- ключові компетентності (11), якими мають володіти учні, - вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; математична, екологічна, інформаційно-комунікаційна, культурна, громадянські та соціальні компетентності; навчання впродовж життя, підприємливість і фінансова грамотність;
- перелік наскрізних умінь у всіх ключових компетентностях;
- перелік освітніх галузей (9) - мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізична культура – та компетентнісний потенціал кожної у формуванні всіх ключових компетентностей через розвиток умінь і ставлень та базові знання;
- складові вимог до обов’язкових результатів навчання учнів;
- індекси обов’язкових результатів навчання.
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2020 р. № 898
1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти.
2. У цьому Державному стандарті терміни
вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про повну
загальну середню освіту”, інших нормативно-правових актах.
3. Цей Державний стандарт є основою для
розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з
вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України “Про повну загальну середню
освіту”.
4. Метою базової середньої освіти є
розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування
компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності,
свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження
навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання
відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного
середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Реалізація мети базової середньої освіти
ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:
повага до особистості учня та визнання
пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у
визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального
інтересу та наполегливості;
забезпечення рівного доступу кожного
учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
дотримання принципів академічної
доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх
видів навчальної діяльності;
становлення вільної особистості учня, підтримка
його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного
мислення та впевненості в собі;
формування культури здорового способу
життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та
психічного розвитку, добробуту;
створення освітнього середовища, в якому
забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників
освітнього процесу;
утвердження людської гідності, чесності,
милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і
взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної
взаємодії учнів між собою та з дорослими;
формування в учнів активної
громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського
народу, його
історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
плекання в учнів любові до рідного краю,
відповідального ставлення до довкілля.
5. Базова середня освіта має такі цикли,
як адаптаційний (5—6 класи) та базового предметного навчання (7—9 класи), що
дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби
учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.
6. Вимоги до обов’язкових результатів
навчання визначено на основі компетентнісного підходу.
7. До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що
передбачає вміння:
здійснювати комунікацію в усній та
письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і
норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей
стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;
здобувати та опрацьовувати інформацію з
різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних
освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації
в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань,
суспільних і національних цінностей;
відповідально, усвідомлюючи цінність
української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати
мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та
навчальних ситуаціях, творчого самовираження;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі
відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння:
здійснювати комунікацію в усній та
письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і
норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної
взаємодії;
здобувати і опрацьовувати інформацію з
різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично
осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для
обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;
відповідально використовувати мовні
засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних
ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної
комунікації та досвід комунікації державною мовою;
відповідно до ситуації ефективно
виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події,
обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних
особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо),
спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні,
соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;
3) математична компетентність, що
передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для
розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання
процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі
математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих
наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду;
здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і
методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та
формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння
змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої
діяльності;
5) інноваційність, що передбачає
здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових
ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність
визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі
стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;
6) екологічна компетентність, що
передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони
природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання
природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської
діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку
суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна
компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання
цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно
застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих
ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності;
8) навчання впродовж життя, що
передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для
розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей,
знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і
працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати
його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона
потрібна;
9) громадянські та соціальні
компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав
людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і
можливостей, що передбачають:
спроможність діяти як відповідальний
громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу
освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних
цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей
сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному
світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та
світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його
самоідентифікацію;
виявлення поваги до інших,
толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес
і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами
дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я,
усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до
внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил
поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і
середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти
в умовах невизначеності та багатозадачності;
10) культурна компетентність, що
передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких
здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій
українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і
народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі
ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми;
прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і
мистецтва;
11) підприємливість і фінансова грамотність,
що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та
реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері
життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування
власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати
відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для
планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову
цінність, тощо.
8. Основою формування ключових
компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і
навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання;
знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та
інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.
9. Наскрізними в усіх ключових
компетентностях є такі вміння:
1) читати з розумінням, що передбачає
здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і
усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний
спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння
виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити
надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з
тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і
добору контраргументів;
2) висловлювати власну думку в усній і
письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання,
зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні
мовленнєві стратегії;
3) критично і системно мислити, що
виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків,
умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях,
зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх
інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи
різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і
достовірності інформації;
4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні,
що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані
міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до
подій, явищ і процесів;
5) діяти творчо, що передбачає креативне
мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх
доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей,
уміння випробовувати нові ідеї;
6) виявляти ініціативу, що передбачає
активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у
різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати
на себе відповідальність;
7) конструктивно керувати емоціями, що
передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати
емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як
емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук
внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги,
продуктивну діяльність;
8) оцінювати ризики, що передбачає
вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;
9) приймати рішення, що передбачає
здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та
обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з
прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;
10) розв’язувати проблеми, що передбачає
вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези,
практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних
джерел, презентувати та аргументувати рішення;
11) співпрацювати з іншими, що
передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної
діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи,
допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.
10. Вимоги до результатів навчання учнів
визначено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна;
природнича;
технологічна;
інформатична;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізична культура.
11. Для кожної освітньої галузі
визначено:
мету, єдину для всіх рівнів загальної
середньої освіти;
компетентнісний потенціал, що позначає
здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через
розвиток умінь і ставлень та базові знання;
обов’язкові результати навчання учнів;
рекомендовану, мінімальну та максимальну
кількість навчальних годин за циклами навчання (5—6, 7—9 класи).
12.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких
компонентів:
групи
результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;
спільні
для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів,
через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
конкретні
результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми
циклами;
орієнтири
для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями
результатів навчання на завершення відповідного циклу.
13.
Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких:
скорочений
буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат
навчання;
цифра
на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на
завершення якого очікується досягнення результату навчання;
перша
цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів
навчання;
цифра
після крапки означає номер загального результату навчання;
наступна
цифра означає номер конкретного результату навчання;
остання
цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального
результату.
14.
Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і
читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають
інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої
літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних
народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного
самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого
досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.
Компетентнісний
потенціал мовно-літературної освітньої галузі та базові знання зазначені в
додатку 1.
Вимоги
до обов’язкових результатів навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література,
зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з
українською мовою навчання) зазначені в додатку 2 і передбачають, що учень:
взаємодіє
з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для
досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
сприймає, аналізує, інтерпретує,
критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та
художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та
зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного
досвіду і духовного розвитку;
висловлює власні думки, почуття, ставлення
та ідеї, взаємодіє з іншими особами у письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні
та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та
зарубіжних); у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі,
дотримується норм літературної мови;
досліджує індивідуальне мовлення, використовує
мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними
явищами, аналізує їх.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (українська мова як державна, українська
література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів
(груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (якщо мови
корінного народу або національної меншини не належать до групи слов’янських
мов) зазначені в додатку 3.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (мова та література корінного народу або національної
меншини) для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної
меншини) зазначені в додатку 4.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) зазначені в додатках 5 і
6 та передбачають, що учень:
сприймає усну інформацію та письмові
тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного
спілкування;
взаємодіє з іншими особами в усній і
письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;
надає інформацію, висловлює думки,
почуття та ставлення іноземною мовою.
15. Метою
математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування
математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями
для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що
передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні
та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей
особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та
суспільному житті.
Компетентнісний
потенціал математичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 7.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з математичної освітньої галузі зазначені в додатку 8 і
передбачають, що учень:
досліджує проблемні ситуації та
виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
моделює процеси і ситуації, розробляє
стратегії, плани дій для розв’язання проблем;
критично оцінює процес і результат розв’язання
проблем;
розвиває математичне мислення для
пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.
16. Метою природничої освітньої галузі є
формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої
і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє
допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність
природничо-наукової картини світу, здатен оцінити вплив природничих наук,
техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки
людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем.
Компетентнісний потенціал природничої
освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 9.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з природничої освітньої галузі зазначені в додатку 10 і
передбачають, що учень:
пізнає світ природи засобами наукового
дослідження;
опрацьовує, систематизує та представляє
інформацію природничого змісту;
усвідомлює закономірності природи, роль
природничих наук і техніки в житті людини; відповідально поводиться для забезпечення
сталого розвитку суспільства;
розвиває власне наукове мислення,
набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у
співпраці з іншими особами).
17. Метою
технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учня,
формування критичного та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього
природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і
дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської
взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб,
культурного та національного самовираження.
Компетентнісний
потенціал технологічної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку
11.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з технологічної освітньої галузі зазначені в додатку 12 і передбачають,
що учень:
формулює ідею та втілює задум у готовий
продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності;
творчо застосовує традиційні і сучасні
технології;
ефективно використовує техніку,
технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
турбується про власний побут,
задоволення власних потреб та потреб інших осіб.
18. Метою інформатичної освітньої галузі
є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і
технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення
власного і суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально
діяти в інформаційному суспільстві.
Компетентнісний потенціал інформатичної
освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 13.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з інформатичної освітньої галузі зазначені в додатку 14 і
передбачають, що учень:
знаходить, аналізує, перетворює,
узагальнює, систематизує та подає дані, критично оцінює інформацію для розв’язання
життєвих проблем;
створює інформаційні продукти і програми
для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально
та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
усвідомлено використовує інформаційні та
комунікаційні технології і цифрові інструменти для доступу до інформації,
спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно
опановує нові технології;
усвідомлює наслідки використання
інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища,
дотримується етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії.
19. Метою соціальної і здоров’язбережувальної
освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення,
гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного
здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та
професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту.
Компетентнісний
потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі та базові знання
зазначені в додатку 15.
Вимоги до обов’язкових
результатів навчання учнів із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої
галузі зазначені в додатку 16 і передбачають, що учень:
турбується про особисте здоров’я та
безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить
загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту;
визначає альтернативи, прогнозує
наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і
добробуту;
усвідомлює цінність та дотримується здорового
способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства;
виявляє підприємливість та поводиться
етично для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб.
20. Метою громадянської та історичної
освітньої галузі є розвиток особистості учня через осмислення минулого,
сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими
і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його
активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до
прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до
корупції.
Компетентнісний потенціал громадянської
та історичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 17.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з громадянської та історичної освітньої галузі зазначені в
додатку 18 і передбачають, що учень:
мислить історико-хронологічно,
орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між
подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі,
виявляє зміни і тривалість у житті суспільства;
мислить геопросторово, орієнтується в
соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства,
господарства, культури і навколишнього природного середовища;
мислить критично, працює з різними
джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання;
мислить системно, виявляє взаємозв’язок,
взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у
контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного
та зіставляє їх інтерпретації;
усвідомлює власну гідність, реалізує
власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє
толерантність, протидіє проявам дискримінації;
дотримується демократичних принципів,
конструктивно взаємодіє з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою
громадою і суспільством, долучається до розв’язання локальних,
загальнонаціональних і глобальних проблем, усвідомлює необхідність утвердження
верховенства права і дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку
суспільства.
21. Метою мистецької освітньої галузі є
цілісний розвиток успішної особистості учня у процесі освоєння мистецьких
надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній
комунікації; формування компетентностей, необхідних для
художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до
культурних процесів в Україні.
Компетентнісний потенціал мистецької
освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 19.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з мистецької освітньої галузі зазначені в додатку 20 і
передбачають, що учень:
пізнає різні види мистецтва, інтерпретує
художні образи, набуває досвіду емоційних переживань, розвиває ціннісне
ставлення до мистецтва;
формує художньо-образне, асоціативне
мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва;
пізнає себе через взаємодію з
різноманітними мистецькими об’єктами, розвиває емоційний інтелект;
використовує інформаційне середовище у
власній творчості і художній комунікації.
22. Метою освітньої галузі фізичної
культури є гармонійний фізичний розвиток особистості учня, підвищення функціональних
можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та
навичок, розширення рухового досвіду через формування стійкої мотивації учнів
до занять фізичною культурою і спортом.
Компетентнісний потенціал освітньої
галузі фізичної культури та базові знання зазначені в додатку 21.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання учнів з освітньої галузі фізичної культури зазначені в додатку 22 і
передбачають, що учень:
формує власну психічну та соціально-психологічну
сфери особистості засобами фізичного виховання;
систематично займається фізичною
культурою, володіє технікою фізичних вправ;
усвідомлює значення фізичної/рухової
активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного
виховання.
23. Загальний обсяг навчального
навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими
та вибірковими освітніми компонентами визначено в базовому навчальному плані
базової середньої освіти (далі ― базовий навчальний план).
Для учнів з особливими освітніми
потребами, які здобувають базову середню освіту в спеціальних закладах загальної
середньої освіти та спеціальних класах (групах) закладів загальної середньої
освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення
корекційно-розвиткової роботи.
24. На підставі базового навчального
плану розробляються типові навчальні плани як складові частини типової
освітньої програми, що містять орієнтовний перелік навчальних предметів, інтегрованих
курсів, формування змісту яких може здійснюватися шляхом упорядкування в
логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх
галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.
25. У базовому навчальному плані (додаток
23) наведено розподіл загального обсягу навчального навантаження учнів закладів
загальної середньої освіти. Базовий навчальний план сформовано для:
1) закладів загальної середньої освіти,
зокрема:
класів (груп) з українською мовою
навчання;
класів (груп) з навчанням мовою
корінного народу або національної меншини;
класів (груп) з українською мовою
навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини;
2) спеціальних закладів загальної
середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої
освіти, зокрема:
класів (груп) з українською мовою
навчання;
класів (груп) з навчанням мовою
корінного народу або національної меншини;
класів з українською мовою навчання (для
учнів з порушеннями інтелектуального розвитку);
класів з навчанням мовою корінного
народу або національної меншини (для учнів з порушеннями інтелектуального
розвитку).
26. У базовому навчальному плані (крім
варіантів для спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних
класів (груп) закладів загальної середньої освіти) визначено рекомендовану та
мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі.
Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин у кожній
освітній галузі може бути перерозподілена на інші освітні галузі, а також на
вибіркові освітні компоненти. Заклад загальної середньої освіти може самостійно
визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в
межах заданого діапазону. Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна
перевищувати загальної кількості годин, визначеної базовим навчальним планом.
Додаткові години для вивчення навчальних
предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються
освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості
організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що
відображається в освітній програмі закладу.
Для спеціальних закладів загальної
середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої
освіти передбачено години для проведення корекційно-розвиткової роботи в межах
кожної освітньої галузі, напрями та змістове наповнення якої визначаються з
огляду на особливості психофізичного розвитку учнів з особливими освітніми
потребами.
27. Заклади загальної середньої освіти,
у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної
меншини, самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою
корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в
навчальному плані. Українська мова як державна в таких закладах вивчається за
навчальними програмами, які враховують мовну підготовку учнів і спорідненість
між рідною та державною мовами.
Заклади загальної середньої освіти, у
яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини,
для реалізації
мовно-літературної освітньої галузі можуть використовувати додаткові години,
передбачені базовим навчальним планом.
28.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття
базової середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом
державної підсумкової атестації.
_____________________
Додаток 1
до Державного стандарту
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Компетентнісний потенціал
|
Ключові компетентності |
Уміння та ставлення |
|
Вільне
володіння державною мовою |
Уміння: сприймати
(зокрема читати інформаційні та художні тексти класичної та сучасної
літератури (української і зарубіжних), розуміти, перетворювати, аналізувати,
інтерпретувати та оцінювати інформацію висловлювати думки,
почуття, погляди в усній та письмовій формі використовувати
вербальні та невербальні засоби в різноманітних міжособистісних, соціальних і
культурних контекстах дотримуватися
культури мовлення та норм мовленнєвого етикету, враховувати культурні та особистісні
відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб адаптуватися до
змінюваних умов спілкування, розв’язувати нестандартні завдання з
використанням потенціалу української мови та відповідних комунікативних
стратегій Ставлення: цінування
української мови як чинника національної та громадянської ідентичності готовність
спілкуватися державною мовою прагнення
використовувати українську мову в усіх сферах життя прагнення до
ненасильницької комунікації |
|
Здатність
спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Здатність
спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою Уміння: сприймати
(зокрема читати рідною мовою), розуміти, перетворювати, аналізувати та
інтерпретувати, оцінювати інформацію висловлювати
думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі рідною мовою адаптуватися до
умов спілкування в багатомовному середовищі з використанням потенціалу рідної
мови та відповідних комунікативних стратегій, ураховувати культурні та
особистісні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих
груп чи осіб Ставлення: цінування
рідної мови як чинника етнокультурної ідентичності готовність
спілкуватися рідною мовою потреба в
читанні рідною мовою |
|
Здатність
спілкуватися іноземними мовами Уміння: використовувати
власний мовленнєвий досвід для вивчення іноземних мов пояснювати
роль/значення мовних явищ та системи понять, за допомогою яких формується
картина світу носіїв іноземної мови використовувати
у разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних
комунікативних намірів використовувати
іноземні мови для розширення читацького досвіду, читацьких інтересів Ставлення: готовність до
міжкультурного діалогу розуміння
важливості оволодіння іноземними мовами для міжкультурного спілкування відкритість до
вивчення іноземних мов готовність
спілкуватися іноземними мовами дотримання
культури спілкування, прийнятої в сучасному суспільстві, повага до культурних
та особистісних відмінностей співрозмовників, усвідомлення та урахування
переваг та/або обмежень окремих груп чи осіб, виявлення розуміння і
співпереживання толерантність
до представників іншого народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і
способу життя розуміння
потреби популяризації України у світі засобами іноземних мов |
|
|
Математична
компетентність |
Уміння: установлювати
причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію формулювати
визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку перетворювати
інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема) для
вирішення комунікативних завдань Ставлення: готовність до
пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних проблем
|
|
Компетентності
в галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: висловлювати
гіпотези, описувати процеси власної діяльності з використанням мовних і
мовленнєвих засобів, зокрема іноземної мови Ставлення: прагнення
поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу для |
|
Інноваційність |
Уміння: презентувати
власні ідеї, бачення, інноваційні погляди зрозуміло, грамотно, креативно,
використовуючи доцільні засоби увиразнення мовлення мобілізовувати
ресурси (зокрема нематеріальні та цифрові) через комунікацію для провадження
інноваційної діяльності ефективно
використовувати різні комунікативні стратегії для розв’язання життєво
важливих проблем, зокрема в ситуаціях неоднозначності та непевності Ставлення: відкритість до
інновацій, готовність продукувати нові ідеї, спонукати до цього інших осіб |
|
Екологічна
компетентність |
Уміння: використовувати
потенціал текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) щодо висвітлення
діяльності людини як частини природи використовувати
комунікативні стратегії для реалізації екологічних проектів, формування
екологічної культури та забезпечення сталого розвитку суспільства Ставлення: інтерес до
здобутків українських і зарубіжних авторів, які зробили вагомий внесок у
формування та поширення ідей сталого розвитку суспільства |
|
Інформаційно-комунікаційна
компетентність |
Уміння: використовувати
різні види сприймання текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) для
пошуку, обробки, аналізу та добору інформації діяти за
алгоритмом у процесі складання плану для розв’язання комунікативних завдань комунікувати
грамотно і безпечно в інформаційному просторі розрізняти
емоції інших осіб у контексті комунікації розпізнавати
маніпулятивні технології та протистояти їм використовувати
сучасні цифрові технології для розширення читацького досвіду та кола
читацьких інтересів Ставлення: задоволення
пізнавального інтересу в інформаційному середовищі прагнення
етично взаємодіяти у віртуальному просторі готовність
дотримуватися авторських прав прагнення
особистісного розвитку як компетентного мовця і читача за допомогою цифрових
технологій
|
|
Навчання
впродовж життя |
Уміння: визначати
власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення використовувати
ефективні прийоми вивчення державної/рідної/іноземної мови з урахуванням
власного стилю навчання постійно
збагачувати власний словниковий запас через використання словників і
довідкових ресурсів, зокрема цифрових здійснювати
самооцінку результатів діяльності, рефлексію користуватися
різними видами бібліотек та орієнтуватися в бібліотечних ресурсах Ставлення: прагнення
вдосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію руйнування
власних мовних і комунікативних бар’єрів, усвідомлення та подолання
стереотипів розуміння ролі
читання текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) українських і
зарубіжних авторів для гармонійного розвитку і самовдосконалення прагнення
збагачувати читацький і мовленнєвий досвід |
|
Громадянські та
соціальні компетентності |
Громадянські
компетентності Уміння: аргументовано і
грамотно висловлювати власну громадянську позицію використовувати
комунікативні навички та багатомовність для ведення міжкультурного діалогу уникати
дискримінування інших осіб у своїх висловлюваннях та діях критично
оцінювати інформацію з різних джерел, формувати та обстоювати особистісні
ціннісні орієнтири, спираючись на цінності українського народу, його
історико-культурні надбання і традиції в європейському ціннісному контексті Ставлення: сприйняття
громадянських цінностей, актуалізованих у текстах (зокрема художніх текстах,
медіатекстах) українських і зарубіжних авторів шанування
української культури, толерантне ставлення до інших культур плекання
українських національних цінностей, повага до цінностей інших народів і
культур відкритість до
культурного різноманіття за допомогою вивчення мови (мов) та здійснення
міжкультурної комунікації повага до права
та законодавства щодо забезпечення функціонування української мови як
державної утвердження
права на власну думку |
|
|
Соціальні компетентності Уміння: використовувати
ефективні комунікативні стратегій для співпраці в групі використовувати
мову ненасильницького спілкування враховувати
вплив слова на психічне здоров’я людини, відповідально використовувати мовні
виражальні засоби враховувати
особистісні та культурні відмінності співрозмовників, переваги та/або
обмеження окремих груп чи осіб застосовувати
комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним
впливам, що є загрозою для здоров’я конструктивно
спілкуватися в різних соціальних середовищах із дотриманням принципів свободи
особистості виявляти
в текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) українських і зарубіжних
авторів соціально важливий зміст Ставлення: готовність
до налагодження контактів з іншими особами з використанням різноманітних
мовних засобів прагнення
до пізнання суспільного досвіду України та інших держав через мову та
культуру, зокрема літературні твори українських і зарубіжних авторів усвідомлення
взаємозалежностей |
|
Культурна
компетентність |
Уміння: використовувати
мову для духовного, культурного та національного самовираження читати,
аналізувати та інтерпретувати тексти (зокрема художні тексти, медіатексти)
українських і зарубіжних авторів сприймати та
осмислювати цінності, актуалізовані в текстах (зокрема художніх текстах,
медіатекстах) українських і зарубіжних авторів використовувати
досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях для формування
власного світогляду та збагачення досвіду створювати
тексти з вираженням власних ідей, досвіду і почуттів та використанням
відповідних художніх засобів добирати тексти
(зокрема художні тексти, медіатексти) для задоволення власних пізнавальних та
естетичних потреб Ставлення: потреба в читанні
художньої літератури для задоволення та рефлексії над прочитаним цінування
художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства відкритість до
міжкультурної комунікації, усвідомлення індивідуальних і соціальних
стереотипів, що можуть міститися в тексті (зокрема художньому тексті,
медіатексті) зацікавленість
світовими культурними здобутками готовність
сприймати літературний твір як структуру, відкриту до читацьких інтерпретацій
у часі та просторі |
|
Підприємливість
та фінансова грамотність |
Уміння: ініціювати
усну, письмову та онлайн-взаємодію державною/рідною/іноземною мовою для
розвитку ідеї та її реалізації презентувати
власну ідею та ініціативи зрозуміло, грамотно, з використанням доцільних
виражальних засобів використовувати
комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій і рішень описувати
державною/рідною/іноземною мовою власні вміння та компетентності стосовно
варіантів кар’єри, розвитку підприємницьких і соціальних ініціатив пояснювати
значення заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо, зокрема на
прикладі літературних творів українських і зарубіжних авторів обговорювати й
планування доходи та витрати за допомогою ефективних комунікативних стратегій використовувати
фінансові документи Ставлення: готовність
брати відповідальність за себе та інших осіб відповідальне
ставлення до мовленнєвого вчинку розуміння ролі
комунікативних умінь, читацького досвіду для успішної самореалізації, зокрема
у професійній кар’єрі та діловому середовищі усвідомлення
важливості володіння державною мовою та спілкування рідною/іноземною мовою
для забезпечення добробуту і фінансового успіху готовність
обстоювати важливість збільшення доходу, ощадливості та раціонального
використання коштів |
Базові знання
Українська мова, українська література, зарубіжні
літератури (у перекладі українською мовою),
мова та література корінного народу або
національної меншини
Інформація: джерело інформації;
інформація текстова, графічна, числова тощо; достовірність, новизна,
актуальність і несуперечливість інформації; надійність і ненадійність джерел
інформації; критерії добору і способи пошуку інформації; явна і прихована
інформація; факти і судження; маніпуляція і пропаганда.
Комунікація: комунікативна взаємодія; ситуація спілкування; адресат, адресант;
форма і зміст повідомлення; мета і позиція мовця; комунікативні наміри
співрозмовників; важливі та другорядні деталі повідомлення; прихований зміст
повідомлення; вербальні та невербальні засоби; типові стратегії мовленнєвої
взаємодії; аргументація; інтонаційні засоби; емоційний стан співрозмовників;
формули мовленнєвого етикету; жанрові форми мовлення; різноманітні стратегії
продукування ідей; принципи етики спілкування, норми літературної вимови;
соціокультурні норми; стереотипи, протидія та попередження дискримінації,
цькування (булінгу); протидія пропаганді та маніпуляції; ненасильницька
комунікація; суспільно-культурний контекст; цифрове середовище; безпечна
поведінка у цифровому просторі;
онлайн-взаємодія; форми презентації; академічна доброчесність.
Текст: різновиди текстів (одиничні і
множинні, цілісні, перервані і змішані); опис, розповідь, роздум; стилі та
жанри; структура тексту; фрагментарні тексти; зміст прочитаного; тема;
мікротема; ідея; проблеми в тексті; підтекст; культурно-історичний контекст;
гіпертекст у медіатексті; особистий і суспільний досвід; мета читання (для
отримання інформації, виконання завдань, розвитку естетичного досвіду).
Літературний твір: художні твори
українських і зарубіжних авторів; література корінних народів і національних
меншин; актуальна національна та загальнолюдська, зокрема морально-етична,
проблематика творів; роди і жанри літератури; зміст і форма літературного твору
(тема, ідея, фабула, сюжет, композиція, художні образи, поетика); літературний
твір в історико-культурному контексті; літературно-мистецькі епохи, напрями,
течії та стилі; індивідуальний стиль; естетична цінність літературного твору;
відкритість творів літератури до інтерпретації; художній переклад; читацький
досвід, емоційний стан читача.
Мовні засоби: мова як система; мовні
одиниці різних рівнів, їх характерні ознаки та функції в мовленні; мова як
відображення картини світу; мовна норма та її динамічність в історико-культурному
контексті; помилка; засоби художньої виразності.